Модуль 10. Рефлексія,

Цей модуль допоміг мені з’ясувати мою роль фасилітатора в навчанні учнів за методом проектів.
Я замислилася над питаннями:
• Яким чином я можу ефективніше навчати учнів відповідно до їх потреб? Як я можу сприяти навчанню учнів у ролі фасилітатора? 
• Яким чином я можу використовувати комп’ютерні технології для підтримки процесу самостійного навчання учнів?
І зрозуміла, що:
• Уміння розумно поставити запитання – це основа якісного навчання. Добре продумані запитання провокують змістовні зв’язки з тим, що учні приносять до класної кімнати з попереднього навчання та зі свого життєвого досвіду. 
• Поведінка вчителів, сприятливе середовище у класній кімнаті та стратегії впровадження проектів – все це важливо при створенні навчального процесу, що будується на навчальних потребах учнів. 
• Деталі плану впровадження визначають вимоги до середовища поза класною кімнатою перед, під час та після виконання учнями проектів і забезпечують успіх навчання. 
  Взагалі, протягом навчання я здобула корисні навички та знання, які обов*язково буду використовувати у своїй роботі. Навчання додало мені впевненості, надихнуло на нові ідеї, допомогло поглянути на проектну діяльність з науково-практичної сторони. Я отримала змістовну базу матеріалів, яік обов*язково стануть у пригоді.

Модуль 9, рефлексія

Цей модуль допоміг мені зробити такі висновки щодо того, як учні можуть самі спрямовувати себе у навчанні та про роль і місце диференційованого навчання.
 Я замислилася:
• Як я можу допомогти своїм учням стати самоспрямованими в навчанні?
• Як я можу задовольнити різноманітні потреби учнів?
Зрозуміла, що:
• Перехід до процесу навчання, що будується навколо потреб учнів, вимагає адаптації і з боку учнів, і з боку вчителів.
• Вчителі мають працювати з учнями, щоб допомогти їм розвинути навички самоспрямованості.
• Учні мають бути активними у власному навчанні;
• Учителі можуть диференціювати навчання у чотирьох напрямах:
- зміст;
- процес;
- результати;
- навчальне середовище.
• Учителі можуть планувати навчальний процес, враховуючи різні модальності, включаючи візуальні, аудіальні, кінестетичні способи сприйняття, домінування лівої чи правої півкулі мозку, різні когнітивні стилі, різні ступені розвитку різних типів множинного інтелекту учнів;
• Задоволення навчальних потреб учнів вимагає відповідного спонукання та заохочення, щоб вони стали впевненими та незалежними в навчанні.
   Цікаво було створювати шаблон для учнівського проекту. Впевнена, що за шаблоном учням буде цікавіше і легше виконувати завдання. Цей досвід дуже корисний, раніше я такого учням не пропонувала.
   Модуль 9 - це ще один новий крок до успішної проектної діяльності з учнями.

Рефлексія. Модуль 8

Цей модуль допоміг мені обдумати, що означає «оцінювання, зосереджене на потребах учнів», а саме:

• Яким чином створення системи оцінювання допоможе мені покращити навчальний процес?
• Як залучення учнів до процесу оцінювання змінює їх ставлення nдо навчання та допоможе досягненню поставлених навчальних цілей?

Я зрозуміла наступне:

• Оцінювання має відбуватися постійно протягом проекту та включати оцінювання всіх вказаних у навчальних цілях знань та навичок;
• Оцінювання, що будується навколо навчальних потреб учнів, має акцентувати увагу як на змісті навчальної теми, так і на навичках 21 століття;
• Форми оцінювання мають критерії, що тісно пов’язані з цілями, та дескриптори , що описують рівні сформованості навичок та рівні засвоєння знань, які відображаються в кінцевому продукті проекту, що розробляється учнями;
• Щоб визначити рівень розуміння учнями теми, їх знання та якість учнівських робіт, їх демонстрації, використовується підсумкове оцінювання;
• Корисно дотримуватися таких дій при створенні або адаптації форми оцінювання:
• самому виконати завдання (створити продукт, який мають виконати учні);
• переконатися, що визначені критерії відповідають сформульованим навчальним цілям;

• обмежити кількість критеріїв до необхідних;• залучити колег та учнів до створення інструментів оцінювання;
• написати дескриптори та критерії простою, зрозумілою для учнів, мовою;
• уникати використання незрозумілих, неточних, неконкретних слів;
• продумувати порядок критеріїв. Проранжувати і записати їх від найважливішого до найменш важливого.

 На мою думку, досягнення успіху в організації оцінювання досягнень учнів полягає у системності, плануванні та чіткій формі. Залучення учнів до само- та взаємооцінювання  - це місткий та довготривалий процес, успіх якого залежить від керівника, який вміло спрямовує діяльність учнів, надає чіткі доступні критерії та використовує різні форми оцінювання (анонімне, гшрупове, вербальне та ін.).

  Тож бажаю усім успіхів у цьому нелегкому питанні.

Модуль 7. Рефлексія.

   Завдання 7 модуля змусили мене замислитися над запитаннями:

  - Як створення прикладу учнівської роботи допоможе мені уточнити очікування від вивчення теми та покращити методику навчання?

-  Як я можу забезпечити досягнення учнями навчальних цілей при створенні ними комп’ютерних робіт до учнівського проекту?

Опрацювавши матеріали модуля я зрозуміла: планування та робота над прикладом учнівської роботи вимагає:

• відповідей на Основні запитання;
• демонстрації володіння концепціями, навичками та знаннями;
• демонстрації володіння навичками 21 століття та навичками мислення вищих рівнів;
• зв’язків із реальним світом, життям учнів;
• відповідного та ефективного використання ІКТ. 

   Рішення про використання певної інформаційно-комунікаційної технології має базуватися на її сильних сторонах у підтримці бажаного змісту та реалізації навчальних цілей. Прикладами  для учнівських проектів можуть бути:

• презентації – для усних виступів, підсилені використанням зображень, графіків, діаграм, звуків, відео та гіперпосилань на інші ресурси;

• публікації – для письмового спілкування, заснованого на використанні текстів, підсилені за допомогою зображень, графіків та діаграм;

• вікі – для текстових повідомлень, що розміщаються в Інтернеті, та які можуть змінювати та спільно редагувати декілька людей;

• блоґи – для текстових щоденників, що розміщуються в Інтернеті та заохочують до відповідей, відгуків та коментарів від інших читачів.

  Я обрала для прикладу блог, буклет та презентацію. Над проектом працюють учні 5 класу, тому мені варто було врахувати вікові особливості учнів та підготувати приклади робіт відповідно до їхнього розвитку та навчальних досягнень.

  Вважаю, що створення прикладу учнівської роботи допоможе зорієнтувати учнів, допомогти дібрати небхідний матеріал, опраюцвати його та подати інформацію через власне осмислення. Зразок роботи особливо важливий для учнів, які тільки розпочинають роботу над навчальними проектами і ще не мають достатнього досвіду. 

   Переглянувши приклади учнівської роботи, діти зможуть вдосокналити їх, знайти свій підхід до власного творіння. Можливо, отримають важливі підказки щодо початку та ходу виконання роботи. 

 Виконання завдань модуля для мене було досить посильним та цікавим. Я ще раз переглянула основні питання проекту, поставлені цілі, уявила, як працюватиметься учням над поставленими завданнями. Впевнена, що все буде гаразд.

Модуль 6. Рефлексія

   Цей модуль допоміг мені поміркувати про те, які зміни може внести використання сервісів Веб 2.0 щодо спілкування та співпраці у навчання моїх учнів, а саме: зрозуміло, що використання ресурсів мережі Інтернет вимагає додаткової попередньої підготовки учнів та створення безпечних умов для роботи учнів у мережі як самосітйно, так і під контролем дорослих. Виховання етики спілкування у мережі, розвиток навичок безпечної поведінки під час роботи є необхідною складовою проектної діяльності.
   Я з‘ясувала, що навчання учнів користування мережею

Інтернет повинно супроводжуватися обов‘язковими

документами (інструкціями, пам"ятками). Ця робота повинна бути спільною з боку батьків, вчителя інформатики та вчителів - предметників.  

  Я обміркувала, яким чином зможу використовувати спілкування в Інтернеті під час роботи над проектом. Думаю, швидше всього це буде навчальний блог, електронне листування або ж чат у соціальній мережі. Щодо організації роботи в мережі мені все зрозуміло і доступно. Навчатися на курсі досить легко, мабуть, тому що я планую свій час для навчання і маю певні навички роботи з ПК. 

  Але все ж таки виникають певні сумніви стосовно практичного застосування прекрасних можливостей мережі Інтернет. По-перше, я розумію, що не всі учні 5 класу мають доступ до мережі. І це звужує коло учасників онлайн-спілкування. По-друге, доступ учнів до мережі може бути обмеженим у часі (якщо це мобільний Інтернет - це дорого). По-третє, не всі батьки можуть знайти час і мати необхідні знання для допомоги учням під час роботи у мережі. По-четверте, чесно кажучи, на даний момент я не маю можливості надати учням практичні знання щодо роботи в Інтернеті на своєму уроці (відсутнє обладнання), тому вся надія тільки на вчителя інформатики. 

   Впевнена, що такі технічні проблеми існують у 70%  моїх шановних колег.

  Отже, навчання учнів медіаграмотності - це довготривалий, місткий та складний процес, який вимагає додаткового часу, зусиль та терпіння. І очікувати, що в усіх учнів усе отримається з першого разу, мабуть, не варто. Налаштовую себе на те, що мої п‘ятикласники зацікавляться новими можливостями і докладуть усіх зусиль для того, щоб реалізувати наш проект. Зі свого боку гарантую забезпечити їх усім необхідним матеріалом та інструкціями, щоб полегшити шлях до нової сучасної освіти.

     Можливо, Ви маєте інші ідеї? Із задоволенням їх вислухаю.

   

Модуль 5. Рефлексія.

   Цей модуль допоміг мені поміркувати про те, які зміни може внести використання Інтернет-ресурсів у процес навчання моїх учнів, а саме замислитися над питаннями:

• Як я можу використовувати Інтернет-ресурси для того, щоб підтримувати своє викладання та навчання учнів?

• Яким чином я можу забезпечити відповідальне та відповідне використання учнями Інтернет-ресурсів?

   Я усвідомлюю, що на сучасному етапі Інтернет може і має бути потужним інструментом для проведення досліджень. Адже використання мережі Інтернет відкриває широкі можливості для пошуку, оцінки та використання інформації. Майстерне оперування пошуковими стратегіями допомагає мені та учням  ефективно шукати корисні відомості та дані в Інтернеті.

   Разом з тим до цього часу я ніколи не замислювалася над тим, що використання інформації з мережі Інтернет покладає на мене та моїх учнів відповідальність і обов*язок дотримання авторського права. Чесно кажучи, до цього часу я не завжди звертала увагу на джерело використаної інформації, ніколи не зберігала посилання на використані зображення, малюнки та ілюстрації, або ж фонограми та ін. А користуюсь я цим майже щоденно. Тому презентації про авторське право та  Закони правомірного використання інформації стали цінним джерелом про те, як учителі та учні можуть скористатися під час навчання матеріалами, захищеними авторським правом. Я зрозуміла, що вимога складання сиписку використаних ресурсів - це не примха і не шаблон проектної роботи, а мій обов*язок, якому я повинна навчити і моїх учнів.

   Тепер я знаю, що список використаних ресурсів має бути створений для учнів усіх вікових категорій у різних форматах, що учнів потрібно навчати критичному оцінюванню веб-ресурсів. Для цього корисною була вправа щодо розробки заняття з оцінки веб-ресурів, робота над якою довела, що потрібно зважати на цілу низку факторів при визначенні достовірності та цінності веб-сторінки для використання в проектах. 

  Впевнена, що процес набуття навичок належного використання ресурсів Інтернету учнями досить тривалий. І не варто очікувати миттєвого результату після першого заняття. Вважаю, що учнів потрібно навчати культурі роботи в мережі Інтернет постійно і систематично. У першу чергу вчитель повинен стати сам взірцем для учнів у цьому. Не завадить постійне нагадування щодо створення списку посилань та використаних джерел.

  Безумовно ця робота вимагає відведення певного часу на уроці мови чи літератури (а це дуже важко зробити, адже є навчальний матеріал уроку). То як же бути? Де взяти час для проведення такої важливої роботи? Впевнена, що головним помічником у цьому стане в першу чергу вчитель інформатики. Але не тільки, адже кожен спеціаліст рано чи пізно звертає увагу учнів до роботи у мережі Інтернет, тому всі педагоги у тандемі повинні виховувати в учнів культуру використання інформації із мережі Інтернет  ПОСТІЙНО, поки це не стане добре сформованою звичкою.

 Особисто я буду застосовувати отримані на курсі знання щодо розвитку в учнів навичок майстерного оперування пошуковими стратегіями та ефективного пошуку корисних відомостей та даних в Інтернеті.

  Преходимо до наступного модуля. 

   Що він нам готує?

 

Модуль 4. Рефлексія

   Продовжується навчання на курсі. 

   Кожен модуль вимагає значних зусиль та часу для опрацювання цінної інформації. Четвертий модуль був присвячений формуючому оцінюванню в проектному навчанні.  Перш, ніж виконати вправи цього модуля, я опрацювала документи щодо планування оцінювання проектної діяльності учнів (а їх досить багато).

   Я зрозуміла, що оцінювання проектів розпочинається з планування, визначення методів та інструментів оцінювання. Для цього потрібно спочатку засвоїти можливі методи оцінювання та доречність їх використання на кожному етапі роботи над проектом. Кожен метод цінний по-своєму, має своє призначення. Цікаво, що важливо чергувати методи оцінювання та добирати їх відповідно до етапу роботи над проектною діяльністю. 

  Оцінювання навчальних проектів має:

• здійснюватися протягом всього навчального процесу;

• оцінювати важливі цілі проекту;

• залучати учнів до процесу оцінювання;
• використовувати різні стратегії оцінювання;
• визначити навчальні потреби учнів;
• заохочувати до самоспрямування у навчанні; 
• відслідковувати прогрес у навчанні учнів; 
• перевіряти розуміння та заохочувати до метакогнітивного пізнання (про способи мислення та особливості власного мислення);
• демонструвати розуміння змісту та володіння навичками.

  Важливо, що оцінювання має бути не тільки зі сторони вчителя, потрібно розвивати в учнів навички взаємооцінювання, самооцінювання, адже це сприяє розвитку навичок 21 століття та самостійності дітей.

   Такі методи оцінювання вимагають від педагога надзвичайної уважності та спостережливості, адже потрібно оцінювати діяльність кожного учня на всіх етапах проектної діяльності.

  Думаю, що саме це і може викликати труднощі в оцінюванні, тому що складно устигнути за 45 хвилин проконтролювати діяльність кожного учня, його рівень знань, його внесок у спільний продукт.

   Вважаю, що доречно було б систематизувати оцінювання на початку проекту, впродовж роботи та після завершення проектної діяльності у певній таблиці, в якій накопичувалися б усі отримані бали, а в сумі показували б загальний результат кожної дитини. Така таблиця може бути електронною, щось на зразок електронного журналу. Слід врахувати можливість учнів  допрацювати виконане завдання та покращити свій бал. Для цього варто спланувати певний час для консультацій та обговорень виконаних завдань. Тому робота над проектом однозначно вийде за рамки 45 хвилин шкільного уроку. Але це ж навчання 21 століття, учні повинні відчувати відповідальність за кінцевий результат своєї роботи.

  Питань ще багато, є над чим міркувати та працювати. Але для цього ж ми і навчаємось! Тому впевнено крокуємо до наступного модуля. Бажаю всім успіхів.